Re: цензії

Катерина Бабкіна, «Соня», «Лілу після тебе» – обидві книжки купила на зустрічі з авторкою. Соню читала з великим інтересом – щось зовсім нове в сучасній вітчизняній прозі. Залишилась задоволеною. Після прочитання іншої книжки – також залишилась задоволеною хоч геть нічого не втямилаJ.

Фредерік Бегбедер «Кінець світу» – цікаво.

Тетяна Винник «Самоспалення дерева» – гарно, що є такі люди як Тетяна. Читаю її книгу дозовано, по одному віршу в день аби на довше розтягнути задоволення. Поезія дивовижна. Мене страшенно тішить, що маю можливість жити паралельно з чудовими авторами, що сучасні автори варті подиву і шани.

Інгеборг Бахман «Маліна» – люблю такі книжки.

Ірина Ігнатенко «Жіноче тіло у традиційній культурі українців» – чудова праця. Домовилась з пані Іриною, що зможу скористатись інформацією для нового роману, задум якого якийсь час ходить за мною J.

Мар´яна Прохасько, Тарас Прохасько «Хто зробить сніг». Читала, бо багато чула про книжку. Цікаво було яким є Прохасько для дітей. Дуже органічно поєднані текс та ілюстрації. Важко уявити собі все це окремо.

Олександр Ільченко «Козацькому роду нема переводу або ж Мамай і чужа молодиця» – насолода стилем, словом, насолода естетикою самої книжки (1966 рік), бо для мене це мега-важливо.

Також постійно перечитую улюблені книжки цього разу це:

Валерій Шевчук «Сон сподіваної віри», мабуть-таки Валерій Шевчук залишиться для мене улюбленим сучасним вітчизняним письменником якого кожен раз перечитую з превеликим задоволенням. Жодного разу не розчарував. Декотрі місця знаю майже напам’ять.

Хуліо Кортасар «Переслідувач» – улюблена збірка оповідань. Про мене геніальний письменник – кожного разу не перестаю дивуватись – як так можна таке вигадати?!

- Як обираєте книжки для читання?

- Я читаю постійно і на перший погляд без жодної системи. Друзі з мене жартують, що я всеїдна. Я думала над цим. Також задавалась запитанням – як же я обираю те, що читати? Мала навіть такі переживання – а що якщо пропущу щось важливе, щось, мені необхідне… та після роздумів та аналізу зрозуміла: нам в руки потрапляє саме те, що необхідне в даний період. І розслабилась. Впевнена, що все, що маю прочитати прийде до мене: куплю в книгарні, знайду біля пам’ятника Федорову, принесуть друзі, подарують рідніJ.

Останнім часом з подругами маємо гарну звичку зустрічатись раз в місяць на каві, обмінюватись книжками і враженнями про прочитане. Кожного разу констатуємо факт що ми вкрай різні – подобаються геть різні книжки та все одно продовжуємо зустрічатись . Єдина книжка, на якій спинились всі – Володимир Лис «Соло для Соломії».

- Що можете порадити для читання іншим?

- Маріанна Кіяновська «373», Катерина Михаліцина «Тінь у дзеркалі», Тоні Моррісон «Пісня Соломона», Чарльз Буковскі «Поштамп», Володимир Лис «Острів Сильвестра» – це все, що спало мені на думку отак відразу.